вторник, 18 апреля 2017 г.

понедельник, 17 апреля 2017 г.


Долучаємося  до народних традицій. 17 квітня до Злинки приїхав
                                      владика Іоасаф і привіз благодатний вогонь.









суббота, 8 апреля 2017 г.



7 квітня пощастило побувати у сусідньому селі Плетеному Ташлику. Приємно вражена була лише заїхала на центральну вулицю: бардюри, дерева, огорожа, все було свіже побіловано. Так по святковому!!! Далі вразила чистота та новизна школи. Позаздрила колегам та учням білою заздрістю, а вірніше, просто пораділа за них! Директор Ольга Миколаївна  - мила, приємна, гостинна, емоційна жінка! Відразу з порогу , діти задали такого позитиву, що вистачило на весь час перебування у школі. Цілий концерт влаштували. Отримали задоволення і від чудового уроку образотворчого мистецтва, який показувала сама директорка! Супер! А яка розумниця, яка креативна і талановита Лілія Сергіївна! Який цікавий майстер- клас вона нам показала. Навчилися усі малювати писанки!!! Щиро дякуємо за гостинність і науку! Щасти вам!










воскресенье, 18 декабря 2016 г.

Світ тримається на ентузіастах!
 У вірності цього неписаного закону довелося сьогодні пересвідчитися учасникам історико-краєзнавчого гуртка с.Злинки Маловисківського району,  які відвідали музейну кімнату у сусідньому Новомиргороді. Петра Івановича Озерова, лауреата обласної краєзнавчої Премії ім.В.Ястребова, знає і поважає  чимала кількість людей, серед яких і цілий ряд науковців. Його скромність, порядність, чесність, відповідальність, неймовірна працеспроможність , а головне ,- закоханість у свою справу, дали колосальні результати. За два чи три роки   пуста кімната, яку йому надала Міська рада, перетворилася на справжній музей археології, де почергово  демонструються найрізноманітніші експонати від найдавнішого періоду до ХХ сторіччя. Діти були вражені,  коли побачили кристали, уламки, камені, кремні, кістки динозаврів, яким мільйони  років.  Тут можна брати до рук майже усі експонати, що дозволяє відвідувачам не тільки роздивитися, а ще й відчути рідкісну річ. Вразила дітей і розкішна виставка стародруків, де представлені різноманітні церковні книги різних форматів і призначення. Де ще можна потримати в руках засушені шкіри змій, кобри, ящірки, пера дикобраза чи заспиртованих скорпіонів? Де ще можна потанцювати під легендарні пісні Утьосова чи інших артистів минулого сторіччя, послухати справжній патефон?
Десь у великих міських державних та  знаних музеях можна побачити набагато більше, але то десь!  Там є таке ж гідне фінансування! А тут, у селах та районних центрах, дуже важко сьогодні відшукати достойні музеї, з таким величезним та особливим музейним фондом, як у Новомиргороді. Тож, низько вклоняємося Петру Івановичу за його ентузіазм, за накопичення та збереження таких артефактів, за активну популяризацію своєї музейної установи.